Крутовская Елена
Розуміння – це успіх!?
– Вштіщвматщішпріимищ тьаущішпозштпмт! Шлоіращірщашрщшрп, івлатілдат, івдалоіщлвар!!! – Лунало з трубки. І далі:
– Ви мене розумієте?
І як я могла сказати, що не розумію!? У мене ж червоний диплом … І працюю я вже певний час…але я не можу навіть повторите те, що мені намагається пояснити головний бухгалтер!!! Кожне окреме слово я розумію, але що вони означають усі разом – навіть уявити не можу! Господи! А завдання ж треба виконати і-таки відповісти, скільки ж ми в решті решт грошей витратили…
………
– Таким чином, маємо резерв під дебіторську заборгованість. А є витрати на резерв під дебіторську заборгованість, - сказала викладач та підійшла до дошки писати проводку.
Потім вона писала, а ми за нею, далі вона ще пояснювала написане, терпляче відповідаючи на наші питання (іноді на одні й ті ж самі), а ми слухали и запам’ятовували. Потім я дома читала підручник, розв’язувала задачі, складала баланси та звіти про доходи та витрати. У такому режимі пройшло кілька місяців…Я не пом’ятала, коли в останнє робила манікюр, але я добре пам’ятала, що заборгованість стає спочатку сумнівною, а вже потім безнадійною. Я пізно лягала спасти, бо вчилася після роботи. А потім ще рано вставала, бо вчора дебет не зійшовся з кредитом.
Спочатку я думала, що так роблю тільки я, а потім дізналась, що є ще такі ж самі, хто вночі амортизує основні засоби. Ними виявились дівчата (до речі дуже симпатичні), що на заняттях сиділи біля мене. У кожної була своя причина та мета для обрання життя у такому режимі. Об’єднувала нас саме ця ціль: ми хотіли та досягали її. Мені було цікаво із ними, і ми почали зустрічатися поза заняттями. Так у меня з’явились нові друзі. Це був мій успіх – я була в колі однодумців. І ми розуміли одне одного!
А потім були іспити. Потім чекання. І ось я тремтячими руками відкриваю свої результати…
………
– Нарахування зроблено двічі. Треба відкоригувати. – З гордістю та повним розумінням кажу я. – Це нормально: не помиляється лише той, хто нічого не робіть. Нема за що. І Вам гарного дня. Файл я Вам пересилаю.
Я поклала слухавку та посміхнулась. Ще б пак!!! Тепер ВОНИ не розуміли, як у мене вийшло знайти, що ми переплатили. Це знову був успіх. Я стала спеціалістом. Я розумію мову тих, чия робота впливає на мою, хоча я і не роблю її. Я відчула себе частиною цілого. злагодженого корпоративного організму, і тепер я знаю, як він весь функціонує.
І це вони ще не знають, що тепер я ще витрати алокую із закритими очима!
