Я - бухгалтер, мені 48 років, на сьогодні моя мета – отримати сертифікат САР, вдосконалюватись в обраній професії.

Я прагну цього і  розумію, що потрібно постійно вчитись, незважаючи на вік, на одвічну зайнятість та рутинне будення.  Навіщо це мені?  Декілька теоретичних переконань (мій перший фах – викладач):

По-перше: Історія будь- якого успіху неможлива без економічної освіти. Перебуваючи постійно у світі економічних явищ і процесів, людина не може не відчувати  на собі вплив економіки на всіх рівнях. Від середньостатистичного покупця і споживача, кредитора (вкладаючи свої заощадження в банк), і,  до створення власного бізнесу, управлінням окремими ланками виробничого процесу  та власністю. Крім того, всі ми переймаємось  пошуком способу раціонального використання своїх доходів, їх збереженням від інфляційного знецінення ( що особливо актуально в наш час у зв’язку із раптовою девальвацією національної валюти і т.д.) , від можливої втрати частини з них у процесі придбання акцій, вкладання у різні фонди, правильної сплати податків, тощо. Без економічних знань неможливо не тільки в повній мірі оволодіти професіями економіста-фінансиста-бухгалтера, що передбачає знання основних її рис, уміння приймати виважені управлінські рішення, вступати у ділові контакти з іншими бізнесменами, а й, як співробітник будь-якого підприємства – вміти застосовувати критичне осмислення своїх здібностей, передбачати можливі зміни кон'юнктури, правильно будувати свої стосунки з колегами і підлеглими, представниками влади.

По-друге: Важко переоцінити важливість економічних знать в масштабах всієї країни, адже економічна освіта у країнах із ринковою економікою виконує роль дороговказу, на основі якого розробляється економічна політика, спрямована на розвиток національної економіки і формування принципово нового економічного мислення, без якого неможлива нова економічна психологія, нова економічна культура та нова економічна поведінка.  При чому відповідна господарська поведінка стає обов’язковою для всіх членів суспільства. Тому з впевненістю можна зробити висновки, що чим більше успішних економістів в країні - тим швидше вона розвивається в усіх (а не тільки економічних сферах) соціального життя, і в цілому рівень життя підвищується. Чи не це є метою нашої освіти та навчання ?Таке значення економічної освіти сфері економіки, торгівлі та бізнесу ставить підвищені вимоги до фахівців з економіки, статистики, управління. Справжній спеціаліст  в цих сферах повинен бути наділений різними обдарованнями — певною мірою він має бути математиком, істориком, ... філософом...

По-трете :Згідно з даними Міносвіти та науки, 28,4% всіх студентів України здобувають спеціальності економічного та бізнесового профілів.  Втім, більшість  з українських студентів не вивчає економіку в західному розумінні цього слова. Тобто вони вивчають бізнес і дуже мало економіки. Тому спеціалізовані курси необхідні, задля повного засвоєння економічних знань, підвищення кваліфікації, отримання практичних навичок, і чи не головний аспект - аби йти в ногу із західноєвропейськими колегами, рівень економічної освіти котрих, нажаль,  значно перевищує вітчизняний. Тому, можна стверджувати, що економічна освіта є не просто доречною чи бажаною в сучасному житті, а скоріше необхідною. Опановуючи економічні знання, переходячі на застосування МСФО, ми повинні правильно використовувати  їх на практиці!  Адже ці знання розширюють кругозір, сприяють глибшому розумінню своєї ролі в розвитку суспільного виробництва, допомагають  впевнено почувати себе, працювати ефективніше.

Мій особистий успіх :  в 1989 році я з червоним дипломом закінчила ВУЗ за спеціальністю «інженер-економіст», вступила до аспірантури, працювала викладачем-стажером, писала кандидатську. Але життєві  обставини змусили заробляти не наукою, а практикою. Сьогодні  – я бухгалтер з багаторічним досвідом, досить але щоб не відставати від сучасності  завжди вчусь и буду надалі це робити. Майбутнє держави – за кваліфікованими працівниками. Мені є чим пишатись. Успіх – за наполегливими!